Анотація дисципліни


Предметом вивчення навчальної дисципліни є опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з використанням методів генетики: гібридологічного, цитологічного, онтогенетичного; розробка програми і планів вирощування сільськогосподарських культур, які забезпечують максимальне використання їх спадкових ознак при формуванні корисних можливостей та підвищенні продуктивності.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Теоретичні основи розвитку та мінливості організмів.
2. Генетика культурних рослин.
Спеціальна генетика – це генетика окремих видів і родів, вона систематизує знання геномного і каріологічного аналізу, генетики і феногенетики ознак, мутагенезу, поліплоїдії, інбридингу і гетерозису, генетики популяцій (природних і сортових) і інших питаннях. Опанування дисципліни «Спеціальна генетика» націлено на формування у студентів сучасних уявлень про закономірності спадковості і мінливості на різних рівнях організації живого, про принципи структурно-функціональної організації біологічних систем, філогенез та онтогенез, про структуру та функціонування геномів різних груп організмів, генетичну структуру популяцій, генно-інженерні технології, методологію фундаментальних та прикладних наукових досліджень в галузі генетики. Вивчення генетики видів у рослин створює основу розробки і удосконалення методів отримання вихідного матеріалу для селекції, добору пар при гібридизації. Генетика популяцій дозволяє обґрунтувати методи добору і стабілізації сортових сукупностей з метою формування їх гомеостазу.

Мета і завдання дисципліни

Метою вивчення навчальної дисципліни є надання майбутнім спеціалістам агрономічного профілю необхідних компетенцій, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю, пізнання закономірностей спадковості і мінливості культурних рослин, передачі, успадкування та збереження генетичної інформації, особливостей ідентифікації сортів, практичне застосування напрямків сучасної генетики та біотехнології, обізнаність щодо яких необхідна для становлення як фахівця магістра з агрономії.
Основним завданням вивчення дисципліни є формування компетентностей, важливих для особистісного розвитку фахівців та їхньої конкурентоспроможності на сучасному ринку праці.